середа, 12 липня 2017 р.

Дивацтва відомих українських письменників
 Кожна людина має свої дивацтва, але кажуть, що у геніїв химерна поведінка перехлюпує всі межі.

Ось які особливості вдачі виявляли класики української літератури. Наші класики — зовсім не серйозні вогнеокі «революціонери-демократи» з іконоподібних портретів. Ні, вони цілком прикольні диваки. Часом геть безбашені. От самі подивіться.

Іван Нечуй-Левицький

І першим диваком у цьому списку є Іван Нечуй-Левицький. Відомо, що письменник прокидався та лягав спати у визначену годину. Трапезував тільки вдома і також у визначений час і ніколи ніде не пив навіть чаю, бо то було не в призначену годину, і могло вибити його із колії.

Ще відомий літератор ну дуже боявся застудитися, і, збираючись у поїздку, брав з собою пальто та шапку. Ще автор був вельми категоричним щодо правопису: «Писати треба так, як люди говорять!». Дратувала його буква «і» та апостроф (писав сімя, а не — сім’я). Але найдужче письменник ненавидів букву «й», а саме на кінці прикметників у місцевому відмінку і був за те, щоб писати — «на зелені траві», «у сиві шапці» і запевняв, що так говорить більша частина України.

Іван Франко
Саме Іван Якович Франко був першим, хто почав носити вишиванку під піджаком — зараз такий стиль у тренді. Тоді ж, за Австро-Угорщини та Польщі, це виглядало дещо дивакувато. Саме через відкрите дивацтво і прямолінійність письменника недолюблювали в колах галицького бомонду.
Приведемо ще один цікавий факт з життя письменника, наприклад, те як він писав вірші. Справа в тому, що Іван Якович майже ніколи не записував віршовану форму відразу, як тільки виникала ідея. Спочатку він довго ходив по хаті, вистукуючи, підбирав ритм до майбутнього вірша, мугикав мелодію. Далі під вже сформовану мелодику він підставляв слова, наспівуючи їх. І тільки тоді, коли і мелодія, і текст ставали одним цілим, поет записував своє творіння.

Ольга Кобилянська
Книга була для Ольги Кобилянської найголовнішим скарбом з того моменту, як вона навчилася читати. Вона настільки любила книги та читання, що у 18 років вийшла заміж не за конкретного чоловіка, а за його бібліотеку. Як виявилось, наречений був відомим інтелектуалом і звали його Пан Вробль — декан філософського факультету, який підписував всі табелі Іванові Франку. Ольга Кобилянська називала його «стара мумія». Її не цікавила його особистість, важливо було те, що вона зможе читати книги. Бо ж єдиний шлях для того, щоб щось дізнатися — це книга.

Тодось Осьмачка
А ось прозаїк Тодось Осьмачка в житті поводився надзвичайно дивно. Не можна виключати, що він справді був божевільним, проте безперечно письменник грав на публіку — ночував де прийдеться та лякав людей на вулицях антирадянськими лозунгами. Одного разу Осьмачка привселюдно спитав знайомого біля газетного кіоска, навіщо він читає «їхні газети» і «невже ти їм прислужуєш». Автор неодноразово демонстративно намагався перетнути кордон, а потім ще й написав заяву з проханням випустити його в Галичину чи Канаду.







понеділок, 26 червня 2017 р.

                          Вітаємо Вас з державним святом – Днем               Конституції  України!






       У згусток, спресований мудро і чисто,
          Він змістом став наших і діянь, і мрій.
  Основа життя і мого, і Вітчизни.
І доля моя – мій Закон Основний.





      Книжкова інсталяція “Наш герб – тризуб. У ньому сила.”
       Завітайте до нас!

середа, 21 червня 2017 р.

           Цьогоріч виповнюється 25 років з часу встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною.
     З метою активізації двостороннього співробітництва, зміцнення зв'язків між Україною та Японією Президент оголосив 2017 рік Роком Японії в Україні.



І в рамках Року Японії в Україні ми зібрались на  таку собі “Вечірку по-японськи”. Цікавий майстер-клас з орігамі провели  викладачі Кирнична Світлана (дитяча школа мистецтв) та Свібович Тамара (палац творчості). Родзинкою вечірки стало виготовлення суші, яке з задоволенням продемонстрував сушист Роман з мережі кафе “З'ївбисам”.












Ох і смачно було!!!

вівторок, 6 червня 2017 р.

        



Канікули - це кращі моменти в житті підлітків. Це ті періоди, коли ні про що не потрібно думати, ні про які домашні завдання, не потрібно ходити в школу. Тобто спиш, скільки хочеш, гуляєш, відпочиваєш. А ось, коли канікули кінчаються, треба знову повертатися в школу, недосипати, вчитися, робити домашні завдання, мало залишається часу щоб погуляти, але що поробиш, вчитися теж потрібно, тому що всьому має бути міра. Адже, під час навчання, ви набираєтеся нових знань, які згодяться вам в подальшому житті.

вівторок, 23 травня 2017 р.

Бенефіс 5-тикласників

                 Сьогодні тривожний і радісний день,
                 Зібрались ми всі в цьому залі,
                Читаєм вірші і співаєм пісень,
                Ми зовсім дорослі вже стали.
                Зібрались дружно ми на свято,
                Сьогодні весело у нас!
                Ми рідну школу залишаєм

                І переходим в 5-й клас.