четвер, 2 квітня 2020 р.

ЦІКАВО.COM: Міжнародний день дитячої книги.

ЦІКАВО.COM: Міжнародний день дитячої книги.:           Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається що...

Міжнародний день дитячої книги.

         Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня (починаючи з 1967 р.) у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875 рр.). Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

В історії літератури мало знайдеться письменників, які би заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».
У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати.
Друге квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам і художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена.
Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г.К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 р., а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен із Швеції. Лауреатами Міжнародної премії стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон, Тетяна Маврина та інші.





вівторок, 17 березня 2020 р.

Мяу-день


                        Любі друзі!
Ви напевно знаєте, що першого березня у багатьох країнах відзначають неофіційне свято – день кішок. І ми хотіли під час березневих канікул влаштувати для вас і ваших улюбленців мяу-день “Березнева котовасія”. Але так сталося, що карантин вніс свої корективи(думаю,що ми обов’язково ще влаштуємо такий день!) Тому - деякі факти про котів.
Отож, чому самеу березні? Звісно ж, тому, що о цій порі у чотирилапих починається період «весіль». Проте у наших пухнастих компаньйонів є чимало таємниць, про які ми іноді не здогадуємося.
 Кішки живуть поруч з людьми приблизно 10 тисяч років. Встановлено, що всі домашні коти походять від африканського степового кота Felis silvestris lybica. Дикі представники цього підвиду досі трапляються на півночі Африки та Близькому Сході.
Міжнародна асоціація кішок визнає 71 породу. Одна з найнезвичайніших – український левкой, виведена в 2004 році у Києві. Левкої нагадують прибульців з фантастичного фільму: лисі, як сфінкси, і зі складеними вухами, як у шотландських висловухих.
Порівняно недавно подібного різноманіття не спостерігалося: всі домашні коти мали «дике» смугасте забарвлення. Тільки у XIV столітті нашої ери почали з’являтися тварини, в яких воно розповзалося у плями. Ген «смугастості» є в усіх без винятку кішок – щоправда, у деяких не проявляється назовні. Існує припущення, що він впливає не тільки на колір шерсті, але навіть на імунну систему.
Черепахові (триколірні) кішки завжди самиці, а повністю білі тварини часто народжуються глухими.
Коти мають гостріший слух, ніж собаки. Це пов’язують з пристосуванням до полювання на дрібних гризунів, яких почути набагато складніше, ніж великих копитних, котрі були улюбленою здобиччю вовків – предків собак. Кішки сприймають звуки у діапазоні від 45 Гц до 65 кГц, собаки – до 40кГц.
Всупереч поширеному переконанню, кішки не можуть бачити у цілковитій темряві. Зате вони чудово орієнтуються за найслабшого освітлення, коли людина вже нічого довкола не розрізняє. За сітківкою кішок є блискучий шар, який називається тапетум – завдяки йому очі котів таємниче виблискують у темряві. Він діє як дзеркало, збільшуючи таким чином кількість світла, що потрапляє на рецептори. Тому кіт, який гуляє сам по собі, ніколи не заблукає у темному лісі. Тривалий час вважалося, що котячі не розрізняють кольорів. Тепер вчені стверджують, що вони бачать відтінки синього, зеленого і (трохи гірше) червоного, проте менш насичені, ніж ті, які сприймають люди. Окрім того, для котів характерна короткозорість: вони погано розрізняють об’єкти на відстані більше 5-6 метрів.
Відбитки носа у котів такі ж унікальні, як відбитки пальців у людей. Якби котам робили біометричні паспорти, їм би, напевно, сканували носи.
У кішок немає рецепторів солодкого. Хижакам на білковій дієті вони непотрібні, на відміну від приматів, котрі ласують багатими на вуглеводи стиглими фруктами. Коли коти п’ють молоко, то відчувають не цукор, а щось інше – вірогідно, жир.
Менші брати гепардів здатні розвивати швидкість 48 км/год. На короткій дистанції їх не наздожене навіть професійний атлет-спринтер – світовий рекордсмен Усейн Болт зміг максимально розігнатися під час забігу до 44,5 км/год. Кожен, хто хоч раз намагався голими руками впіймати сполоханого кота на відкритій території, підтвердить, що це неможливо.
Кіт може стрибнути на висоту, яка у 5 разів перевищує його зріст.Ключиці у кішок дуже тонкі та не з’єднують лопатки з грудиною: фактично, їхні передні лапи тримаються лише на м’язах і сухожиллях. Завдяки цьому кішка здатна протиснутися у найтісніший отвір. Якщо поміститься голова – пролізе й тулуб.
Коти вміють плавати – навіть попри те, що більшість із них страшенно боїться води. І так, вони готові замочити лапи, щоб виловити золотих рибок з акваріуму господаря.
Кішкам сняться сни. Енцефалограми показують, що вони переживають фазу так званого швидкого сну – ту саму, під час якої люди бачать сновидіння. Французьким вченим вдалося перетворити кішок на сновид, видаливши частину мозку, яка відповідає за параліч м’язів під час сну. Коти-сомнамбули блукали і поводилися агресивно – можливо, їм снилося, що вони змагаються за територію або полюють, але видовище, напевно, було доволі моторошне. При цьому коти проводять уві сні 50-70% часу.
У власників кішок на третину знижується вірогідність заробити інсульт або інфаркт. Котяче муркотіння має лікувальні властивості. Кішки зазвичай муркочуть, коли почуваються комфортно, однак видавати вібруючий звук починають також тварини, які є хворими або пережили стрес. «Муркотіння на частоті 25-100 Гц відповідає лікувальним частотам, які застосовуються в фізіотерапії у людей» – стверджує ветеринар Гері Вайцман.
Коти здатні передбачити смерть людини. Кіт Оскар, постійний мешканець будинку для престарілих у американському штаті Род-Айленд, прославився умінням передбачати відхід пацієнтів. Він починає проявляти підвищену увагу до них за кілька днів до смерті, і часто його прогнози виявляються точнішими, ніж припущення кваліфікованого медичного персоналу. За 15 років роботи Оскара віднайти однозначне пояснення його пророчого дару не вдалося.
Ставлення до кішок у різних культурах варіюється від обожнювання до ненависті. Контраст між єгиптянами, які вшановували богиню-кішку Бастет, та західноєвропейськими інквізиторами, що спалювали цих тварин на вогнищах як «помічників диявола», безумовно, величезний. Донині на Заході деяким людям здається, що якщо їм перейде дорогу чорний кіт, це принесе нещастя.
А от у Японії фігурка кішки з піднятою лапкою, яку називають «манекі-неко», вважається потужним талісманом.
Мати удома живий такий талісман багатьом японцям заважає зайнятість чи нестача житлової площі, отож вони приходять до «котячих кафе», щоб поспілкуватися з пухнастиками і зняти стрес. Та оскільки коти від природи самітники, вони відчувають дискомфорт, коли люди, особливо незнайомі, надто докучають їм, нав’язуючи свою компанію і тактильний контакт.
Хоча ми все більше дізнаємося про цих граційних, містичних і незалежних істот, однак не можемо бути впевнені, чи це ми приручили їх, чи вони – нас.
              За матеріалами з відкритих джерел                                                                               

четвер, 12 березня 2020 р.

четвер, 5 березня 2020 р.

Non стоп "Шевченка читають усі".

” Я розгортаю томик ”Кобзаря“ і мені здається, що я кладу руки на трепетне гаряче людське серце - серце, що так багато пережило і так багато пізнало, і я відчуваю його потужний пульс у пристрасних ритмах
Шевченкового вірша“. 
                                                                                              Микола Бажан.