вівторок, 23 травня 2017 р.

Бенефіс 5-тикласників

                 Сьогодні тривожний і радісний день,
                 Зібрались ми всі в цьому залі,
                Читаєм вірші і співаєм пісень,
                Ми зовсім дорослі вже стали.
                Зібрались дружно ми на свято,
                Сьогодні весело у нас!
                Ми рідну школу залишаєм

                І переходим в 5-й клас.











понеділок, 22 травня 2017 р.




Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Шлях в Україну
26 квітня (8 травня) 1861 року домовину викопали, перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.
Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.
У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати його в Києві. Та Григорій Честахівський обстоював думку про поховання в Каневі, бо Шевченко ще за життя мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева».
Перепоховання
8 (20 травня) 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета зумів відстояти виконання останньої волі Тараса. 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
«Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому», —згадував Григорій Честахівський.







Натхненно та проникливо слово Великого Пророка звучало з уст юних пошановувачів поезії.

четвер, 11 травня 2017 р.

14 травня, неділя
    День матері в Україні

В Україні - цей день  відзначається у другу неділю травня
У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.
Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

А наші читачі демонстрували свої вміння, які застосовують при допомозі своїм мамам








пʼятницю, 5 травня 2017 р.



Своє майбутнє ми визначаємо задовго до останнього шкільного дзвоника. Радимося з батьками, учителями, знайомими, сперечаємося з друзями. Вивчаємо довідники, намагаємося все врахувати, дізнатися якомога більше про майбутню професію...

Кажуть, що вибір професії — це друге народження людини. Від того, наскільки влучно ти обереш свій життєвий шлях, залежить, яке місце в суспільстві ти будеш посідати.
Саме сьогодні читачі бібліотеки – члени клубу  зібралися на своє засідання, щоб поговорити про свою майбутню дорогу, про  вибір професії. Розібратися старшокласникам у великому розмаїтті різних спеціальностей, знайти відповідь на запитання «Яку професію обрати? Куди піти вчитися? У чому найкраще себе проявити?». Профессор, доктор економічних наук, зав кафедрою міжнародних відносин ХНУ Васильківський Дмитро Миколайович у формі зацікавленого діалогу  надав повну  інформацію про  діяльність вишу, умови вступу та розмаїття спеціальностей та професій, за якими навчаються в  закладі.





За допомогою невеликого тренінгу було визначено нахили членів клубу до тієї чи іншої групи професій. Адже, щоб праця була творчою і приносила задоволення, необхідна відповідність покликання людини і  виду діяльності.