22 січня 1919 року збулась споконвічна мрія мільйонів українців – об’єднались «…століттями відiрванi одна від одної частини єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна…» (уривок з тексту Акта Злуки). Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України.

          Акт Злуки 22 січня 1919 року - подія величезного історичного значення. Навіть залишившись тоді нереалізованим, ідеал соборності українських земель упродовж багатьох десятиліть виступав визначальним чинником національної консолідації, виявом генетичного прагнення українства до територіального й духовного єднання, спадкоємності історичної державницької традиції. Цілісність етнічної території стала фундаментальною підвалиною відродження сучасної незалежної, соборної України. Наше завдання - зберегти і примножити державотворчий потенціал ідеї соборності як запоруки нерозривності і єдності державного організму, поступального соціально-економічного і духовно-культурного розвитку України.

         Соборність – це символ. Символ боротьби за волю та незалежність. Порозуміння між людьми. Це часточка надії і віри у світле майбутнє. Відзначення цього свята сьогодні важливе, як ніколи. Воно нагадує нам про те, що лише в єдності ми маємо силу, лише разом зможемо подолати всі біди та нещастя, які випали на долю нашого багатостраждального народу. Нам, українцям, необхідно тепер, як і у 1919 році, знайти спільну мову та порозумітися, адже, пам’ятайте, ми власноручно пишемо сторінки історії і на помилку не маємо жодного права. Нам можуть не пробачити її ані пращури, ані нащадки.