четвер, 5 січня 2017 р.

                               Різдвяні традиції

          Увечері 6 січня, в Святий вечір, після заходу сонця вся родина збирається за столом, на якому 12 пісних страв – за кількістю апостолів. Жодна зі страв не повинна залишитися недоторканною: кожну потрібно хоч трохи спробувати. Добре, якщо на столі горить свічка – живий вогонь.
         Головна страва вечері в Святий вечір – кутя.Традиційно її готують із пшениці, але можна використовувати і інші цільні крупи. Крупинки, зерна – це символ людей, склеєних в людство. А в якості клею в куті використовують мед або цукровий сироп. Цією вечерею закінчується строгий Різдвяний піст: 7 cічня всі обмеження знімаються і можна влаштовувати справжній святковий бенкет.
         Кажуть, що на Новий рік в будинках повинно пахнути мандаринами, а в Різдво будинок повинен просочуватися ароматами кориці і ванілі. Тобто без святкової випічки це свято не мислимо. У Різдво здавна дотримувалися ще однієї традиції: надягати тільки новий одяг.Не чистий, випраний, а саме новий, ще не ношений. Ну, і, звичайно, в цей день була заборона на будь-яку роботу: шити, прати, прибирати (особливо виносити сміття з хати) не можна. Вся їжа повинна бути приготованою заздалегідь.
          Гарна традиція, що змушує звернути увагу на себе, приділити час своїм близьким. До речі, в перші дні різдвяного тижня були поширені візити: належало відвідувати рідню і хороших знайомих. Але відвідування їх вдома мало бути саме візитом, а не гостюванням: заходили на 15-20 хвилин, не більше – з привітаннями та побажаннями.

                  Звичаї та обряди на Різдво

       У переддень Різдва (6 січня) прийнято постити навіть тим, хто не дотримувався всього різдвяного посту. В українських сім’ях зазвичай готуються з самого ранку: йдуть до церкви, а потім готують вечерю на 12 страв, вбираються і сідають за стіл, коли зійде перша зірка. Вважалося, що не можна зустрічати Різдво в чорному.
       Так само в Святий вечір (6 січня) хлопці і дівчата переодягаються і ходять по домівках, співаючи пісні-коляди і випрошуючи у господарів частування і гроші.
       У різдвяний святвечір в багатьох будинках запалюють вогнища, каміни, а у вогонь кладуть дерев’яну колоду, попередньо обмазану медом і посипану хлібними зернами. Вогонь у вогнищі намагаються підтримувати всі Святки аж до старого Нового року. Вся родина збирається за столом, а якщо запрошують гостей, то загадують про успіхи  на весь рік, зустрічаючи першого гостя.Саме з ним пов’язують після всі події, які трапляються в новому році. Тому на Різдво завжди намагалися запрошувати тільки найближчих людей, які можуть принести щастя.
       До різдвяного столу печуть пиріг з вкладеною в нього монеткою (або родзинкою, горошиною перцю, горішком і т. д.). 

Господар будинку ділить пиріг і щасливим буде той, кому дістанеться шматок з сюрпризом.
       У старі часи, коли годинник бив опівночі, всі обмінювалися подарунками, вітали один одного, загадували бажання. Адже вважалося, що на Різдво небо розкривається землі і сили небесні виконують все задумане. Але бажання обов’язково повинні бути добрими.
       Наступний день після Різдва присвячується Матері Христа Спасителя Пречистій Діві Марії.Дванадцять наступних днів після Різдва називаються святими днями або святками (до 19 січня). Піст в ці дні відміняється.До числа різдвяних звичаїв відносяться, перш за все, свічки, Різдвяна зірка і Різдвяний вінок.Палаючі свічки – символ світла, символ зірок, що сяяли на небі в час народження Христа.
Різдвяний вінок плететься, як правило, з гілок сосни, ялини, ялиці. Вінок прикрашається свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл.



              Пізнавально-розважальна програма      
              “І знов Різдво… Воно неначе казка”



Зимові канікули, різдвяно-новорічні свята - найулюбленіша пора усіх  дітей. Саме в таку пору діти поринули у різдвяну казку та здійснили цікаву подорож у минуле,  довідалися про таємницю виникнення свята Різдва. Їм у пізнавальній формі розповіли про традиції святкування Різдва в українських селах, де це свято вважалося найбільшим у році. Як правило, святкування тривало у період з 7 по 19 січня і супроводжувалося веселощами, чудовим настроєм, жартівними забавами, які вже встигли стати неоціненним культурним надбанням українського народу.


Діти відправилися у віртуальну мандрівку  країнами світу. Відвідувачі поринули у чарівний світ різдвяних казок, познайомилися з народними звичаями і обрядами різних народів. А ще переглянули найпоширеніші, найцікавіші моменти  святкування Різдва в Польщі, Німеччині, Італії, Франції, Америці  та Україні.


Наприкінці діти розважалися, грали у різноманітні ігри. І звичайно отримали невеличкі призи!!!





Немає коментарів:

Дописати коментар