А що другий празник — Святого Василя!

 Останнє свято з серії "новорічних",так званий Старий Новий рік, має безліч цікавих обрядів і традицій для святкування. 

        Походження свята Старий Новий рік - це Новий рік, який святкували раніше за юліанським календарем (за старим стилем). Як і теперішній Новий рік, Старий Новий рік в ті часи святкували з 31 грудня на 1 січня, але після встановлення нового літочислення (в 1918 році) дата святкування зрушилася на північ з 13 січня по 14 січня (за новим стилем). Після переходу на "новий стиль", за традицією, Старий Новий рік продовжують святкувати і сьогодні.

        В Україні традиція відзначати старий Новий рік  пов'язана ще і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Маланки, а 14 січня - Василів день. Ще один момент: сучасний Новий рік випадає на різдвяний піст, а Старий Новий рік - вже ні. 

       Після розпаду СРСР, крім України, Старий Новий рік продовжують відзначати також у Росії, Молдові, Вірменії, Білорусії, Латвії, в Казахстані, Узбекистані (близько 40 % населення) і в Грузії, а також слов'яни і жителі інших колишніх радянських і православних республік в країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Традиція зустрічати старий Новий рік збереглася також в Сербії і Чорногорії, оскільки Сербська православна церква, як і українська продовжує жити за юліанським календарем. Серби називають це свято Сербський Новий рік. Старий Новий рік відзначається навіть у Македонії та Швейцарії.

        Вечір напередодні Старого Нового року збігався з українським народним святом Маланки. Святкування його походить від давнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода спадає на Щедрий вечір разом з Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистостіі погостювати в народі так і називається - гостини Меланки. За традицією, на Меланки (13 січня) готували ситну їжу до вечора, тому його ще називали Щедрим. Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, щоб "Новий рік зустріти в світі і згодою".

 

        А хлопці, які перед цим "отримали гарбуза", вдруге посилали сватів з надією на згоду. 

       Обов'язковими частуваннями на столі в цей день були: пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси. На ранок наступного дня (14 січня) молодь проводила щедрування і посівання (що прийнято і в наш час), і просила у господарів будинку смачні дари.